Активісти виявили будинок, в якому під час Голодомору 1932-1933 років загинуло понад 700 дітей.
У старій частині міста Запоріжжя місцеві активісти змогли розшукати будинок, де загинуло безліч дітей під час Голодомору 1932-1933 років. Діти гинули від голоду протягом двох років.
В той час, навколо цього дитячого будинку були розташовані прокуратура, міськком і окружком партії. Чиновники з цих держустанов отримували пайки, але нікому з них і в голову не прийшло поділитися з дітьми.
Будівля розташована в старій частині міста. І під час Голодомору він носив статус Будинок дитини. Багато батьків намагалися відправити туди своїх дітей, щоб зберегти їм життя, а насправді прирікали їх на повільну й болісну смерть. Всіх кинутих на вулицях дітей відвозили саме в цей Будинок дитини. Тепер його охрестили Фабрикою смерті. Про це повідомляє "ТСН".
"Діти голі, зеленкою вимазані, щури бігають. Коли запитала, а чому вас там годували? Вона нахилила голову, потім підняла, подивилася і так: це не можна було назвати їжею. А більше вона нічого не сказала", - розповідає Ганна Нужна, племінниця жінки, якій вдалося вижити в нелюдських умовах.
Дітей, які загинули від голоду, навіть не ховали, а просто скидали в рів, який знаходився у дворі будинку. І це бачили інші діти. "Це, фактично, був конвеєр смерті, куди, як у чорну діру, звозили сюди дітей. А тут, фактично, вбирали всіх цих дітей", - розповів краєзнавець Анатолій Пеньок.
Історики розповідають, що в будинку все було дві кімнати і знаходиться там могло не більше 50 дітей одночасно, але документи свідчать про те, що щомісяця в Будинку дитини помирало значно більше малюків. А на їхнє місце привозили наступних.
"У березні 71 немовля, у квітні 66, у травні 108, в липні 119", - навів дані професор Федір Турченко. Довгі роки вся документація була засекречена, а згодом виявилося, що частина документів була сфальсифікована. Причиною смерті писали різні хвороби, від яких помирали діти, а ось смерть від виснаження або голоду – не писали.
"Писали катар, писали серце, писали інтоксикація, писати що завгодно, але писати в причинах смерті голод, недоїдання, виснаження - такого не було. Тому що написати таке по тій термінології міг тільки ворог народу", - пояснив історик. Тітка Ганни Нужної дивом вижила. Через два роки її знайшов батько, якого випустили з табору. Але спогади про пережитий жах залишилися в сім'ї назавжди.
Немає коментарів:
Дописати коментар